У 2020 році на кормовому ринку сировини з’явився соняшниковий білковий концентрат, як альтернатива таким соєвим продуктам, як макуха і шрот, що стало результатом розробки і впровадження сучасних технологій фракціонування ядра соняшнику та видалення значної частини оболонки, що суттєво підвищує концентрацію сирого протеїну, зменшує вміст клітковини та покращує перетравність поживних речовин. Цей продукт одразу привернув увагу виробників кормів із-за нестабільності світового ринку сої, коливання цін на продукти її переробки, логістичних труднощів, використання генетично модифікованої сої в багатьох країнах світу, а також прагнення виробників використовувати локальну сировину без втрати продуктивності тварин і птиці.
Зростання інтересу до соняшникового концентрату зумовлене декількома факторами. По-перше, Україна є одним із найбільших світових виробників соняшнику, що забезпечує стабільну сировинну базу для виготовлення високобілкових кормових інгредієнтів. По-друге, сучасні технології виробництва дозволяють отримувати концентрати із вмістом сирого протеїну понад 45 %, що наближає їх за поживною цінністю до соєвого шроту. По-третє, дослідження провідних наукових центрів демонструють високі показники засвоюваності амінокислот та можливість значного або навіть повного заміщення соєвого шроту в комбікормах для бройлерів без зниження їх продуктивної дії.
Сучасний соняшниковий концентрат являє собою високобілковий кормовий інгредієнт, отриманий шляхом механічної та технологічної переробки ядра насіння соняшнику із максимальним видаленням оболонки. На відміну від традиційного соняшникового шроту, концентрат характеризується значно нижчим вмістом сирої клітковини (9-12 %, проти 16-23 % у шроті) та підвищеною концентрацією протеїну (44-46 %, порівняно з 34-38% у шроті), що забезпечує його високу кормову цінність і підвищену перетравність поживних речовин, особливо для молодняка птиці і тварин. Основною перевагою продукту є висока концентрація білка при достатній збалансованості амінокислотного складу.
За результатами досліджень, проведених Національним університетом біоресурсів і природокористування України, коефіцієнт перетравності сирого протеїну соняшникового концентрату у курчат-бройлерів становив близько 95 %, а перетравність жиру перевищувала 83 %, що свідчить про високу біологічну доступність основних поживних речовин та енергії.
Порівняння соняшникового білкового концентрату із соєвим шротом та соєвою макухою

Соєвий шрот протягом десятиліть залишається еталонним джерелом рослинного білка у складі комбікормів. Його основними перевагами є висока концентрація білка, оптимальний баланс незамінних амінокислот та добре вивчені показники поживності.

Разом із тим соняшникові білкові концентрати наближаються до соєвого шроту за рівнем перетравності білка. За даними Schothorst Feed Research ideal digestibility перетравність сирого протеїну та амінокислот соняшникового концентрату практично не поступається показникам соєвого шроту.

Порівняно із соєвою макухою соняшниковий концентрат характеризується більш стабільним хімічним складом, нижчим вмістом жиру та меншими коливаннями поживності між окремими партіями продукції, що має важливе значення для виробників комбікормів (табл. 1, 2).

Таблиця 1. Порівняльна характеристика соняшникового білкового концентрату, соєвого шроту та соєвої макухи

*Залежить від технології виробництва концентрату.

Таблиця 2. Переваги та обмеження використання різних білкових інгредієнтів

✔ – перевага; ◐ – середній рівень; ✖ – недолік.

Ще однією перевагою соняшникових концентратів є використання місцевої сировини, що сприяє розвитку вітчизняної переробної промисловості. Крім того, соняшникова сировина не належить до генетично модифікованих культур.

Разом із тим слід враховувати, що соняшниковий концентрат містить менший рівень лізину порівняно із соєвим шротом, тому під час розробки рецептів і виробництві комбікормів необхідно проводити балансування амінокислотного складу, насамперед за рахунок використання синтетичного лізину або інших джерел цієї незамінної амінокислоти.

Отже, сучасні соняшникові білкові концентрати можуть розглядатися як перспективна високобілкова сировина для комбікормового виробництва. Проте їх практичне використання значною мірою залежить від коректного визначення показників обмінної енергії, оскільки саме цей параметр істотно впливає на оптимізацію рецептур комбікормів та економічну ефективність виробництва і продуктивну дію комбікормів.

Обмінна енергія соняшникового білкового концентрату: сучасні підходи до оцінки та проблеми практичного використання

Обмінна енергія (АМЕ, AMEn) є одним із ключових показників поживної цінності кормових інгредієнтів. Саме цей показник визначає кількість енергії, яку організм птиці може використати після перетравлення та засвоєння поживних речовин. Некоректне визначення обмінної енергії окремого компонента може призвести до помилок під час балансування раціону, погіршення конверсії корму та необґрунтованого підвищення його вартості. Її значення залежить від методики визначення, віку птиці, складу експериментального раціону, технології виробництва кормового інгредієнта та математичної моделі, що використовується для розрахунку. Саме тому в сучасній літературі нерідко зустрічаються суттєві розбіжності в оцінці енергетичної поживності одного й того самого продукту.

Одним із найцікавіших прикладів є оцінка соняшникового білкового концентрату. Незважаючи на близький хімічний склад досліджуваних зразків, різні наукові центри отримали істотно різні значення AMEn.

Так, у дослідженні Bangkok Animal Research Center (BARC, Таїланд), проведеному на бройлерах віком 21–28 діб, обмінна енергія соняшникового білкового концентрату становила 2447 ккал/кг (AMEn). При цьому розрахунок здійснювався методом прямого визначення енергетичного балансу з урахуванням валової енергії корму (Gross Energy, GE), енергії посліду та поправки на утримання азоту, що відповідає класичній методології Всесвітньої наукової асоціації птахівництва (WPSA) і базується на безпосередніх фізіологічних вимірюваннях.

Іншу картину отримали дослідники Schothorst Feed Research (Нідерланди), які розрахували обмінну енергію за системою CVB-new, що широко використовується в європейських програмах формулювання складу комбікормів. У результаті AMEn соняшникового білкового концентрату становила близько 1950 ккал/кг, тоді як для соєвого шроту – 2500 ккал/кг. Різниця між продуктами досягала майже 25 %, хоча показники перетравності сирого протеїну та більшості незамінних амінокислот були практично однаковими.

На перший погляд такі результати виглядають суперечливими. Проте детальний аналіз методики розрахунку дозволяє пояснити причини цих розбіжностей. Система CVB-new використовує підхід, за якого обмінна енергія визначається через коефіцієнти перетравності окремих поживних речовин — сирого протеїну, жиру, крохмалю, цукрів, ферментованих неперетравних вуглеводів, органічних речовин. Особливістю цієї моделі є значний вплив коефіцієнта перетравності вуглеводної фракції, що може автоматично зменшувати розрахункове значення обмінної енергії в системі CVB-new.

У той же час результати Schothorst Feed Research демонструють, що за коефіцієнтом ideal digestibility сирого протеїну та більшості амінокислот соняшниковий білковий концентрат практично не поступається соєвому шроту. Це свідчить про високу біологічну доступність білкової частини продукту і підтверджує ефективність сучасних технологій його виробництва.

Отже, різниця між показниками 1950 та 2447 ккал/кг не означає, що один із результатів є неправильним. Насправді вони характеризують один і той самий продукт з позицій різних систем оцінювання.

Разом із тим використання значення близько 1950 ккал/кг як універсальної характеристики соняшникового концентрату може призвести до недооцінки його потенціалу. Дані BARC, а також результати українських практичних досліджень масштабного використання у годівлі птиці свідчать, що фактичне використання енергії птицею може бути вищим, ніж прогнозує модель CVB-new.

Основною причиною розбіжностей у значеннях AMEn є не сам соняшниковий білковий концентрат, а математична модель, що використовується для оцінки його енергетичної поживності, особливості перетравності енергії  білків, жирів і вуглеводів сільськогосподарською птицею в різних, а також відмінність природно-кліматичних умов утримання птиці.

Низькі або високі температури, а також підвищена відносна вологість повітря змушують птицю витрачати значну частину спожитого корму на терморегуляцію. Тобто середня температура відносна вологість повітря при утриманні птиці є одними з основних причин розбіжностей в показниках визначення обмінної енергії.

Тому, на нашу думку, під час оцінки соняшникового білкового концентрату необхідно враховувати мету розрахунків. Якщо рецепти комбікормів складаються відповідно до системи CVB, доцільно використовувати значення AMEn, отримані саме за цією методикою. Такий підхід забезпечує максимальну сумісність із програмами балансування раціонів і мінімізує ризик недо- або переоцінки енергетичної поживності інгредієнта а після накопичення виробничих результатів конкретного підприємства можливе уточнення енергетичної оцінки відповідно до продуктивності птиці, конверсії корму та економічної ефективності. У той же час слід враховувати умови утримання птиці, а також особливості технології таких білкових концентратів.

З огляду на вищевикладені обставини, а також враховуючи наші власні розрахунки валової та метабілізуємої обмінної енергії за окремими поживними складовими корму і враховуючи рекомендації WPSA (World‘s Poultry Science Association) в першу чергу, для тих, хто використовує їх в програмі розрахунку рецептів комбікормів можна рекомендувати враховувати обмінну енергію соняшникового білкового концентрату К2 на рівні 2200…2270 ккал/кг, що до речі, підтверджується при тривалому використанні цього білкового концентрату в годівлі бройлерів провідними компаніями України.

Такий підхід дозволяє поєднати наукову обґрунтованість із виробничою безпекою, уникнувши як переоцінки, так і необґрунтованої недооцінки енергетичного потенціалу соняшникового білкового концентрату.

Таким чином, соняшникові білкові концентрати є перспективним джерелом білкової сировини для комбікормової промисловості, використання якої забезпечує високу продуктивну дію комбікормів і дозволяє уникнути ризику наявності ГМО як в кормах, так і в продуктах тваринного походження, а також оптимізовувати використання обмінної енергії та прибутковість комбікормів.

д.т.г., проф., академік НААН України Богдан ЄГОРОВ,
к.т.н., доц. Ніна ВОРОНА, д.т.н., доц. Алла МАКАРИНСЬКА
Кафедра Технології зерна і комбікормів
Одеський національний технологічний університет